- стлумити
- —————————————————————————————стлу́митидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стлумити — млю, миш; мн. стлу/млять; док., перех., розм. Подавити, заглушити; затамувати … Український тлумачний словник
стлумити — стлумлю, миш, Пт. Див. стлум яти … Словник лемківскої говірки
стлумлений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до стлумити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
стлумений — на, не, Пт. Дієпр. пас. мин. ч. до стлумити … Словник лемківскої говірки
стлуміня — ня, с. Пт. Дія за знач. стлумити … Словник лемківскої говірки
стлум'яти — стлум ям, м яш, Пт. Приглушувати, приглушити, придушувати, придушити, стримувати, стримати, вгамовувати, погашувати, подавити. Лем пісьня може стлумити тугу і жаль за рідном земльом … Словник лемківскої говірки